Особливості Адаптації Дітей Раннього Віку

[fusion_builder_container hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” class=”” id=”” border_size=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”0″ padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” gradient_start_color=”” gradient_end_color=”” gradient_start_position=”0″ gradient_end_position=”100″ gradient_type=”linear” radial_direction=”center” linear_angle=”180″ background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ background_blend_mode=”none” video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” filter_hue=”0″ filter_saturation=”100″ filter_brightness=”100″ filter_contrast=”100″ filter_invert=”0″ filter_sepia=”0″ filter_opacity=”100″ filter_blur=”0″ filter_hue_hover=”0″ filter_saturation_hover=”100″ filter_brightness_hover=”100″ filter_contrast_hover=”100″ filter_invert_hover=”0″ filter_sepia_hover=”0″ filter_opacity_hover=”100″ filter_blur_hover=”0″][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ link=”” target=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” background_image_id=”” spacing=”” center_content=”no” min_height=”” class=”” id=”” hover_type=”none” border_size=”0″ border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” border_radius_top_left=”” border_radius_top_right=”” border_radius_bottom_right=”” border_radius_bottom_left=”” box_shadow=”no” box_shadow_vertical=”” box_shadow_horizontal=”” box_shadow_blur=”0″ box_shadow_spread=”0″ box_shadow_color=”” box_shadow_style=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”0″ background_type=”single” gradient_start_color=”” gradient_end_color=”” gradient_start_position=”0″ gradient_end_position=”100″ gradient_type=”linear” radial_direction=”center” linear_angle=”180″ background_color=”” background_image=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” background_blend_mode=”none” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” filter_type=”regular” filter_hue=”0″ filter_saturation=”100″ filter_brightness=”100″ filter_contrast=”100″ filter_invert=”0″ filter_sepia=”0″ filter_opacity=”100″ filter_blur=”0″ filter_hue_hover=”0″ filter_saturation_hover=”100″ filter_brightness_hover=”100″ filter_contrast_hover=”100″ filter_invert_hover=”0″ filter_sepia_hover=”0″ filter_opacity_hover=”100″ filter_blur_hover=”0″ last=”no”][fusion_imageframe image_id=”760|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/original.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Особливості адаптації дітей раннього віку

Психолог

Адаптація — це пристосування організму до нової обстановки, а для малюка дитячий садок є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і індивідуальних особливостей дитини, від сімейних відносин та умов що склалися. Потрапляючи в дошкільний заклад, дитина мусить пристосовуватись буквально до всього. І ми, дорослі повинні створити такі умови, які б сприймалися дитиною, як безпечні. Лише відчуття захищеності може допомогти дитині виробити механізми саморегуляції, що дозволяють малюку пристосуватися до нових умов.

Сезон відвідування ДНЗ

Як правило, малюк вперше приходить в дитячий садок на початку нового навчального року, тобто в серпні — вересні. І у цьому є відразу кілька плюсів.

По-перше, навіть якщо дитина приходить в групу, склад якої в цілому залишився незмінним з минулого року, проблема новачка, опинившись у вже, сформованому колективі, виявляється. Адже за літо малята встигли призабути один одного, та й новеньких у вересні завжди виявляється небагато. Таким чином, усім доводитися звикати до садочку й один до одного заново і новачки не дуже виділяються щодо цього серед всіх інших.

По-друге, влітку майже всі малюки оздоровлюються. Здебільшого діти проводили багато часу на свіжому повітрі, гостюючи в селі у бабусі або купаючись в теплому морі. Повітря, сонце, вода, фізична активність і вітаміни — все це, безсумнівно, зміцнило організм малюка, підвищило запас міцності перед майбутнім випробуванням в період адаптації.

По-третє, у вересні ще досить тепло, багато овочів і фруктів. А час негожої погоди, мокрих черевиків й епідемій грипу і застуд ще не настав. І це теж великий плюс: є шанс, що малюк встигне пристосуватися до нового способу життя перш, ніж всі навколо почнуть чхати й кашляти. Отже, в інтересах здоров’я дитини, батькам необхідно намагатися планувати початок відвідування дитячого закладу саме на кінець серпня — вересня.

Існують різні думки з приводу віку першого відвідування дитиною ДНЗ. За особистими спостереженнями і спостереженнями вихователів нашого закладу оптимальний вік початку відвідування дитячого садка 2 — 3 роки. Як правило, це пов’язане з тим, що діти більш раннього віку в дитсадку частіше хворіють, до того ж малюки ще не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися та ін. Чим молодша за віком дитина, тим слабкіша її імунна система, тим більше сприйнятлива вона до інфекцій.
Крім того, науковцями доведено, що саме в 2 — 3 роки збільшуються витривалість кліток кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк в цьому віці вже може довше зосереджуватися на одному виді діяльності (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6 — 7 годин до й після денного сну. Доречно зазначити, що в малюка вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими або дітьми.
За спостереженнями психологів найбільш критичний вік для адаптації:
від 9-10 місяців до 1 року 6 місяців і від 3 до 3,5 років. Але можна впевнено стверджувати, ніхто не знає малюка краще за батьків якщо обставини дозволяють, батьки можуть віддавати дитину в будь-якому віці, керуючись своєю інтуїцією і враховуючи індивідуальні особливості малюка.

Середній термін адаптації дітей в нормі складає (за спостереженнями психологів) у ранньому віці – 7-10 днів;

Науковими дослідженнями доведено, факторами ризику, які ускладнюють період адаптації є:

Під час вагітності: токсикоз , стресові ситуації , прийом ліків, вживання алкоголю, куріння.

Після пологів:

недоношеність чи переношеність дитини;
велика маса тіла (більше 4 кг);
часті ГРЗ, рахіт, анемія, діатез;
затримка психічного розвитку;
відсутність батька чи матері в сім¢ї;
перша або єдина дитина в сім¢ї;
конфліктні відносини в сім¢ї.

Залежно від тривалості адаптаційного періоду та поведінки дитини можна виділити різні ступені адаптації малюка до дошкільного закладу.

[/fusion_text][fusion_imageframe image_id=”762|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/1455542824-191×300-1.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Легкий ступінь адаптації — поведінка дитини нормалізується протягом 10-15 днів (фізіологічна, природна адаптація), дитина вливається в новий колектив безболісно, їй там комфортно, вона не влаштовує істерик, коли мама веде малюка в дитячий садок. Такі діти, як правило, хворіють нечасто, хоча в період адаптації «зриви» все ж таки можливі.

Середній ступінь адаптації – поведінка дитини нормалізується протягом 15-30 днів дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень, малюк більш-менш терпимо переносить походи в дитячий садок, може періодично «поплакати», але ненадовго. Найчастіше в цей час захворювань не уникнути.

Важкий ступінь адаптації — патологічна адаптація, триває від 2 місяців і більше. У цей період у дитини спостерігаються погіршення апетиту, навіть до повної відмови від їжі, порушення сну і сечовипускання, різкі перепади настрою, часті зриви і капризи. Крім того, малюк дуже часто хворіє — (в даному випадку хвороба нерідко пов’язана з небажанням дитини йти в дитячий садок). Такі діти в колективі відчувають себе невпевнено, майже ні з ким не грають.

Причинами важкої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

Несформованiсть позитивної установки на відвідування дошкільного закладу. Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації, важливо сформувати в неї позитивне очікування майбутнix змін. Досить часто батьки із спiвчyттям ставляться до відвідувань малюком дитсадка. Внаслідок такого ставлення, малюк теж починає страждати, вepeдyє, відмовляється відвідувати дитячий заклад. Iнодi батьки залякують дитину вiдвiдyвaнням дитсадка. У деяких випадках малюк не має ніяких уявлень про життя в дитячому садку, про те, що там на неї чекає.
Несформованiсть навичок самообслуговування. Інколи батьки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути дитину, стримуючи своїми діями формування необхідних практичних вмінь i навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почуваються безпорадними та самотніми — вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом.
Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до вiдвiдування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. З метою безпеки малюка у деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками. Наслідком цього є недовіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати.
Відчуття дискомфорту при невiдповiдності домашнього режиму режимові дитячого садка у випадках, коли домашній i садочковий режими кардинально вiдрiзняються в часі та послідовності режимних моментів.
Період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки повинні позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається психологічно найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Урахування специфіки адаптаційного періоду допоможе закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже, характер пережитих емоційних станів в ранньому віці залишає свій слід на успіхах і невдачах найближчого періоду шкільного життя і дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях, що визначають відносини дитини зі світом.

Отже, щоб перший день відвідування дитячого садка пройшов успішніше необхідно:

Батькам не нервувати і не демонструвати свою тривогу напередодні відвідування ДНЗ, адже тривога і неспокій батьків передається дітям.
Відвідувати ДНЗ лише за умови, якщо малюк не хворіє.
Батьки повинні розповісти вихователю про індивідуальні особливості дитини, що їй подобається, що ні, які уміння і навички сформовані, якої допомоги потребує дитина.
Педагоги повинні дізнатися про методи заохочення і покарання які використовуються в сім’ї.
Особливо важко переносять діти розлуку з батьками, якщо їх приводять до 8 годин ранку і залишають до вечора. У перші дні відвідування дитсадка батьки не повинні залишати дитину одну, необхідно побути з нею деякий час.
Доцільно в перші дні приводити дитину тільки на прогулянку, де умови нагадують умови домашні, тут дитині легко зорієнтуватися, простіше познайомитися з вихователем і іншими дітьми.
У звиканні до нових умов важливу роль відіграє можливість «інтимізувати» обстановку, принести з собою свої іграшки. Улюблена іграшка буде зайнята увагою дитини і допоможе відволіктися від розставання з близькими. Педагоги і батьки повинні умовити дитину залишити іграшку переночувати в садку і на ранок знову з нею зустрітися. Нехай іграшка ходить разом з малюком щодня і знайомиться там з іншими. Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Таким чином, батьки дізнаються багато про перебіг адаптації малюка..
Батькам слід весь час пояснювати малюку, що він для них, як і раніше, дорогий і улюблений.

Перший тиждень перебування дитини в садочку проходить дуже емоційно, тому дорослим, хто оточує дитину вдома та в дитсадку потрібно запастися терпінням. Частіше всього в такій ситуації, батькам здається, що поведінка дитини раптово міняється — вона стає капризнішою, вечорами можуть чекати несподівані істерики з приводу і без, скандали, що супроводжуються криком, плачем, кидком предметів і качанням на підлозі. Деякі батьки можуть хвилюватися, побачивши таку різку зміну в поведінці дитини і звинуватити в ній дошкільний заклад. Але причини можуть полягати в тому, що адаптація малюка до дитсадка це великий стрес для дитини, її нерви напружені і їм потрібна розрядка. Крім того, в оточенні сторонніх, дитина часто прагне стримувати негативні емоції, тому випліскуються вони в присутності батьків, лише увечері вдома.

Як допомогти дитині на цьому етапі?

Слід створити спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї. Берегти ослаблену нервову систему малюка. В ДНЗ і вдома не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему, на деякий час припинити походи в цирк, театр, в гості. Скоротити перегляд телепередач.
Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи.
Батькам не залишати дитину в дитячому садку на цілий день! Перший тиждень залишати малюка на 2-3 години, потім час необхідно поступово збільшувати до 5-6 годин.
Батькам слід гратися з дитиною з домашніми іграшками в гру «Дитячий садок», де одна з них буде самою дитиною, простеживши, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми вашої дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
Із самого початку батькам слід допомогти дитині легко увійти до дитячого садку. Адже вона вперше в житті розлучається з домівкою, з батьками, віддаляється від них, хоч і всього на кілька годин.
У перші дні відвідування садка батьки не повинні залишати дитину одну відразу, краще всього, щоб малюк сам відпустив маму або тата. А, розлучаючись, батьки пообіцяють, що неодмінно повернуться за малюком. Мама і тато не повинні забувати постійно говорити йому, що вони його люблять.
Коли зранку батьки приводять малюка в ДНЗ вихователі повинні допомогти їм розлучатися з дитиною легко і швидко. Звичайно ж, вони турбуються про те, як буде їх малюку в дитсадку, але довгі прощання із стурбованим виразом обличчя, у дитини викличуть тривогу, і вона довго своїх тата або маму не відпускатиме.
Необхідно підтримувати і у вихідні такий же режим дня, як і в дитячому садку!
Не «кутати» дитину, а одягати її так, як необхідно відповідно до температури в групі.
Якщо малюк важко розлучається з матір’ю, то бажано перші кілька тижнів доручити відводити в дитячий садок батькові дитини.
Батьки не повинні допускати перерви у відвідуванні дитсадка — тиждень вдома не тільки не допоможе малюкові адаптуватися до садка, але і продемонструє йому, що є і інший варіант, якого можна всіма силами добиватися. Якщо батькам пустити ситуацію на самоплив, це може перерости в серйозні нервові захворювання і розлади. В деяких випадках не можна буде обійтися без консультації фахівця, а якщо малюк не адаптується до нових умов протягом року, можливо, — подумати про те, щоб припинити відвідувати дитячий садок. Навіть в цьому випадку необхідно ретельно стежити за станом малюка, щоб пізніше, коли прийде час йти в школу, не було подібних проблем.

Проходження адаптації дитини раннього віку супроводжується наступними показниками:

Відсутність у дитини негативних емоцій (плачу, вередувань, негативних реакцій тощо);
Рівень діяльності малюка відповідає віку;
Дитина спокійно переходить від одного стану до іншого (від неспання до сну і навпаки), від одного виду діяльності до іншого;
У дитини гарний апетит, глибокий спокійний сон;
Малюк бере активну участь у всіх режимних процесах і позитивно до них ставиться.

[/fusion_text][fusion_imageframe image_id=”763|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/7820164b452a965c8b0a2c840976ddbc.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Отже, необхідними умовами забезпечення успішної адаптації малюка до умов ДНЗ є:

Співробітництво й координація зусиль психолога, вихователів і інших працівників закладу.
Забезпечення можливості участі батьків у житті дитини в умовах нового середовища.
Встановлення довірливого особистісного контакту із кожною дитиною, проявляючи індивідуальну турботу й надаючи допомогу.
Проведення ритуалів щоденної зустрічі й прощання з кожною дитиною.
У процесі спілкування сприяти об’єднанню дітей, закладаючи традиції групових взаємин.
Систематична підтримка інтересу дитини в діяльності, упевненість у собі, самостійність, ініціативність.
Розробка індивідуального режиму адаптації дитини до умов дитсадка (індивідуальні спостереження за ступенем адаптації).
Погодження дій батьків і педагогів, зближення підходів до дітей у родині й у дошкільному закладі.
Створення для дитини психологічного комфорту: радість, турбота, увага, доброзичливість, чуйність.
Врахування індивідуальних особливостей дитини.
Формування в дитини адекватних форм спілкування з дорослими й однолітками.

[/fusion_text][fusion_section_separator divider_type=”clouds” divider_position=”left” divider_candy=”top” icon=”” icon_color=”” bordersize=”” bordercolor=”” backgroundcolor=”#3b539b” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” /][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container]

Особливості Адаптації Дітей Раннього Віку