[fusion_builder_container hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” status=”published” publish_date=”” hundred_percent=”no” hundred_percent_height=”no” hundred_percent_height_scroll=”no” hundred_percent_height_center_content=”yes” equal_height_columns=”no” menu_anchor=”” class=”” id=”” border_color=”” border_style=”solid” margin_top=”” margin_bottom=”0″ padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” gradient_start_color=”” gradient_end_color=”” gradient_start_position=”0″ gradient_end_position=”100″ gradient_type=”linear” radial_direction=”center center” linear_angle=”180″ background_color=”” background_image=”” background_position=”center center” background_repeat=”no-repeat” fade=”no” background_parallax=”none” enable_mobile=”no” parallax_speed=”0.3″ background_blend_mode=”none” video_mp4=”” video_webm=”” video_ogv=”” video_url=”” video_aspect_ratio=”16:9″ video_loop=”yes” video_mute=”yes” video_preview_image=”” filter_hue=”0″ filter_saturation=”100″ filter_brightness=”100″ filter_contrast=”100″ filter_invert=”0″ filter_sepia=”0″ filter_opacity=”100″ filter_blur=”0″ filter_hue_hover=”0″ filter_saturation_hover=”100″ filter_brightness_hover=”100″ filter_contrast_hover=”100″ filter_invert_hover=”0″ filter_sepia_hover=”0″ filter_opacity_hover=”100″ filter_blur_hover=”0″ type=”legacy”][fusion_builder_row][fusion_builder_column type=”1_1″ layout=”1_1″ link=”” target=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” background_image_id=”” spacing=”” center_content=”no” min_height=”” class=”” id=”” hover_type=”none” border_color=”” border_style=”solid” border_position=”all” border_radius_top_left=”” border_radius_top_right=”” border_radius_bottom_right=”” border_radius_bottom_left=”” box_shadow=”no” box_shadow_vertical=”” box_shadow_horizontal=”” box_shadow_blur=”0″ box_shadow_spread=”0″ box_shadow_color=”” box_shadow_style=”” padding_top=”” padding_right=”” padding_bottom=”” padding_left=”” margin_top=”” margin_bottom=”0″ background_type=”single” gradient_start_color=”” gradient_end_color=”” gradient_start_position=”0″ gradient_end_position=”100″ gradient_type=”linear” radial_direction=”center center” linear_angle=”180″ background_color=”” background_image=”” background_position=”left top” background_repeat=”no-repeat” background_blend_mode=”none” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” filter_type=”regular” filter_hue=”0″ filter_saturation=”100″ filter_brightness=”100″ filter_contrast=”100″ filter_invert=”0″ filter_sepia=”0″ filter_opacity=”100″ filter_blur=”0″ filter_hue_hover=”0″ filter_saturation_hover=”100″ filter_brightness_hover=”100″ filter_contrast_hover=”100″ filter_invert_hover=”0″ filter_sepia_hover=”0″ filter_opacity_hover=”100″ filter_blur_hover=”0″ last=”true” border_sizes_top=”0″ border_sizes_bottom=”0″ border_sizes_left=”0″ border_sizes_right=”0″ first=”true” type=”1_1″][fusion_imageframe image_id=”746|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/1386269648_09245416.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” content_alignment_medium=”” content_alignment_small=”” content_alignment=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” sticky_display=”normal,sticky” class=”” id=”” font_size=”” fusion_font_family_text_font=”” fusion_font_variant_text_font=”” line_height=”” letter_spacing=”” text_color=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Віднині кожна дитина, яка досягла 6 років, має гарантоване місце в школі. Керівництво школи нині не має права відмовити дитині, пославшись на те, що вона не пройшла співбесіду. Тож лише батьки вирішують, віддавати сина або доньку на навчання в 6 років чи почекати до семи. Адже це — не питання зручності. Що як дитина ще не здатна витримувати шкільне навантаження? Чи варто швидше скористатися гарантованим місцем у школі, чи краще орієнтуватися на ступінь зрілості майбутнього першокласника? І як цей ступінь виявити?

Чим зашкодить навчання до шкільного дозрівання

Нерідко можна почути таке: «Наш хлопчик до школи вже вмів читати та рахувати, був дуже обізнаним. А сусідського, скільки не вчили, все в одне вухо влітало, з другого вилітало. І ось через два роки навчання наша дитина приносить найнижчі бали та купу зауважень, а сусідський — майже відмінник. Як це?» Висока ймовірність, що в першої дитини не було шкільної зрілості, а в другої — була. Тож перше, з чим доведеться змиритися батькам: знання, звісно, корисні, але вони не є показником зрілості дитини. Річ, переважно, у фізіології: у якому стані організм дитини, зокрема нервова система.

Статистика доводить: лише половина 6-річних дітей має достатній показник шкільної готовності. Серед 7-річних лише у чверті обстежених виявили низькі показники. А серед тих, хто до цього віку відвідував дитсадки, студії, гуртки, був лише 1% не готових до школи малят. Тож підготовка та дозрівання дають змогу кожній дитині проявити себе.

Якщо ж дитина піде до школи раніше, ніж дозріє до цього, то не зможе продемонструвати весь потенціал. Здавалося б, що поганого в школі? Хай навчається та дозріває одночасно. Але за цей час в учня може сформуватися репутація непосидючого, нетямущого, до нього ставитимуться упереджено. Або ж він сам звикне до навчальних невдач, тож бажання вчитися зникне.

Чому тести застаріли

Є класичний тест Керна-Йірасека, що використовується вже близько тридцяти років для з’ясування шкільної готовності дитини, розповідає Марія Гончаренко. Саме його зазвичай використовували на співбесідах. Він складається із завдань на кшталт: намалювати людину, скопіювати літери, правильно розмістити точки в зошиті, відповісти на запитання з логіки (наприклад, «Чим відрізняється стара людина від молодої?»). Утім, фахівці стверджують, що тест вже втратив актуальність.

Співбесіди для першачків: майже поза законом

По-перше, зрілість сучасних дітей, які виросли «з гаджетами з колиски», має інші показники. У завданнях має бути більше опори на зорові канали сприйняття інформації. Стійка концентрація уваги формується пізніше в дітей з «кліповим мисленням», а ось вміння розподіляти увагу добре б перевірити — воно нині теж свідчить про зрілість дитини.

По-друге, ці тести були розроблені для дітей 7-8 років, у яких провідна діяльність — навчання. А програма вимагала слухати та наслідувати вчителя. У Новій українській школі дитині доведеться брати участь у проектах, діяти та пізнавати щось в ігровій формі. До того ж для шестирічної дитини провідна діяльність — гра. І це враховано в НУШ, але не враховано в застарілих тестах. Тож випробування мають перевіряти не те, чи здатен майбутній учень акуратно писати прописи та копіювати, а наскільки зріло він може грати чи робити висновки з власної діяльності.

Які показники шкільної готовності до НУШ?

  1. Зріла гра.

Дитина не просто маніпулює іграшками, а розподіляє ролі, вигадує сюжет, у неї добре розвинена уява. Спробуйте додати нові обставини у звичну гру: скажімо, до Чебурашки прилетіли друзі з іншої планети або перукар не просто стриже — сьогодні його запросили до зоопарку причепурити тварин. Наскільки охоче дитина сприйме новий поворот сюжету? Чи здатна вона самостійно розвивати ідею, чи вигадує цікаві деталі?

Як і навіщо батьки обходять нові правила прийому до шкіл

Звичайна настільна гра «бродилка», у якій потрібно по черзі кидати кубик та пересувати фішки, теж може показати, чи стабілізувалася нервова система дитини. Якщо малюк може спокійно чекати своєї черги та приймає поразку без істерик (трохи засмучується — це нормально), — швидше за все перед вами потенційний першачок.

  1. Фізіологічна зрілість.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Він показує, чи був у дитини «стрибок зростання», який полягає в істотному подовженні рук і ніг. Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму. Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

  1. Опосередковані пам’ять та увага.

Чи здатна дитина керувати пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі? Від того, як повноцінно починають працювати лобові ділянки кори головного мозку, ці процеси стають опосередкованими, виборчими, довільними. Розвивається логічна пам’ять.

  1. Абстрактне мислення.

В активній мові дитини має з’явитися чимало узагальнюючих слів, а також підрядні речення. Формується словесно-логічне мислення замість наочно-схематичного. Найпростіший приклад: майбутній першокласник може вже про щось розмірковувати, щось порівнювати, узагальнювати, не маючи цих об’єктів у полі зору.

  1. Самообслуговування.

Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стрес, підкреслює Антоніна Оксанич. До того ж прагнення до самостійності, автономії свідчить про те, що малюк налаштований дещо відокремитися від батьків. Він принаймні не почуватиметься без них у класі безпорадним та не проситиметься додому.

У перший клас по-новому: як обійти «підводні камені»

Отже, без базових навичок самообслуговування краще почекати зі школою. Але не треба цей пункт перебільшувати. Якщо дитина не може самостійно зав’язати шнурки — це не привід залишатися вдома на рік, досить буде купляти взуття на липучках, які вона вміє застібати. Якщо проблема з ґудзиками — хай куртка буде на блискавці.

  1. Комунікаційні навички.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього, радить пані Оксанич. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

  1. Криза.

Як не дивно, її початок — це позитивна ознака. Раніше цю кризу називали «семи років», але нині вона настає і в шість. Криза розвивається не через те, що дитина йде до школи і набуває нового статусу, як часто неправильно трактують, а, навпаки, ще до школи свідчить про готовність навчатися, бо є бажанням нового статусу. Може йти фоном негативізм, упертість, але це лише побічні ефекти того, що дитину більше не влаштовує статус малюка. Вона хоче займати те саме місце, що й дорослі, знати про світ так само багато, стати фізично досконалою. Недарма в минулі віки в цей час до дитини починали ставитися як до дорослої людини, яка ще мало що вміє, але має ті самі права та обов’язки, — стає отроком.

Чому «зріла» дитина може бути не готова до школи

Окрема проблема: частина дітей з достатнім рівнем шкільної готовності не хоче вчитися і робитиме це на низькому рівні. Чому? Причина — негативна мотивація до навчання в школі (її фіксують у кожної 20-тої дитини зі шкільною готовністю). Наприклад, не хочеться розлучатися з батьками чи бабусею, якщо не відвідувала дитсадок, боїться невідомого. Або ж батьки чи старші брати та сестри казали, що школа — то нудно, важко, часто сварять та соромлять. Тож треба подбати ще й про психологічну готовність, мотивувати до навчання. Неправильна мотивація: бо це треба батькам, бо вчитися — «це як робота», щоб не працювати (так сприймають діти фразу «а то станеш двірником»), бо вже виріс.

Найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно. Розкажіть, приміром, як вивчали на географії країни, які потім побачили під час туристичних подорожей, як навчилися розмовляти іноземної мовою і це допомогло спілкуватися, як опанували цікаві спортивні ігри тощо.

“Як обрати школу?”: Поради батькам

Як обрати відповідну школу для учня? На що звернути увагу при виборі навчального закладу? Яка інформація може допомогти з вибором навчального закладу? Чи є статистика щодо ЗНО показником хорошої школи?

Складно сперечатися з тим, що освіта в нашому столітті критично необхідно. Більш того, в умовах популяризацію середньої та вищої освіти, попит швидше йде на фактичні знання і вміння, вміння широко мислити, знаходити незвичайні рішення звичних задач. Школа – це один з важливих етапів, який дозволить розвинути здібності дитини, закласти надійний фундамент знань, на який молода людина зможе спертися і в майбутньому. Ми поговоримо про раціональний вибір школи для дитини.

Розумний вибір: основні вимоги до школи

Перш ніж обирати навчальний заклад, ми повинні визначитися з відповіддю на питання: «Чого ж ми чекаємо від школи?» і «Чого в школі бути не повинно».

Для чого нам потрібна школа?

У кожної сім’ї буде своє (а можливо і не одне) думку з цього приводу, але ми спробуємо виділити кілька пунктів, з якими погодиться більшість:

  • розвиток когнітивних здібностей, уміння зосереджуватися, запам’ятовувати, засвоювати і проектувати нову інформацію, навички самоорганізації;
  • формування твердого базису знань з основних дисциплін;
  • соціалізація дитини, розвиток соціальних навичок, вміння вести себе в колективі та суспільстві;
  • розкриття спортивного, творчого та інтелектуального потенціалу дитини, профорієнтація;
  • отримання документа про освіту;
  • адекватних і безпечних умов для дітей;

І хоча частина пунктів багато батьки можуть вважати зайвими, або такими, які не є завданнями школи, повинні вирішуватися в індивідуальному порядку кожною сім’єю. Але, навіть у цьому випадку, наявність таких можливостей у навчальному закладі не закриває інші варіанти і можливості для молодої людини (наприклад, в секціях, клубах інтелектуального розвитку, творчих студіях або спеціалізованих спортивних школах).

Чого в школі не повинно?

Другим списком потрібно позначити, чого в школі бути не повинно, на підставі існуючих тенденцій і побоювань батьків:

  • «паличної» дисципліни, превалювання придушення над мотивацією;
  • некваліфікованих або проф. непридатних вчителів;
  • булінгу, цькування, агресивного і нездорового середовища;
  • корупції, «блату» і незаконних персональних преференцій;
  • невідповідних або небезпечних умов для дітей.

Цей перелік виглядає досить абстрактним, це пов’язано з тим, що в кожному навчальному закладі можуть бути свої прояви подібних проблем.

Три принципи вибору навчального закладу

Думайте про майбутнє, а обирайте на найближчу перспективу

Сучасний світ дуже мінливий, в наш час події відбуваються настільки щільно і стисло, що ми не можемо до кінця бути впевненими «яке завтра нас чекає». Хороша школа з кваліфікованими педагогами може за 12 років зазнати фантастичних змін, стати своєю повною протилежністю. В таких умовах дуже важливо щоб дитина отримала все необхідне вже завтра, а не у віддаленій, примарній перспективі, за яку ніхто крім вас відповідальності не несе.

Простий приклад

У вас дитина молодшого шкільного віку. Ви знаєте, що в школі N кращий викладацький склад для середніх класів, а в школі х кращі Молодші класи. У цьому випадку раціонально віддати дитину в Х, а до середніх класів подумати де вчитися далі.

Сенс в тому, що за час навчання перспективна середня школа «N» може значно змінитися, в ній зміниться керівник, піде кілька викладачів, виявляться переповнені класи. У разі якщо очікування не виправдаються, ваша дитина вже отримає гарну початкову освіту.

Дивіться на краще, припускайте найгірше, але вибирайте гарантоване

У більшості випадків батьки не зможуть заздалегідь дізнатися про всі недоліки школи. Навчальні заклади рідко зацікавлені в демонстрації своїх слабких сторін і недоліків. З іншого боку, в існуючих умовах і переваги можуть бути сильно перебільшені. При наявності хоча б п’яти варіантів, працюючі люди навряд чи зможуть особисто вивчити школи, опитати вчителів і вже учнів дітей (і їх батьків). Це означає що інформація спочатку буде неповною.

Оптимальним варіантом буде вибір на основі вже наявних результатів, чітких і прозорих методів, якими високі показники досягаються. Гарантована «четвірка» часто краще гіпотетичної «п’ятірки» в оточенні учнів-трієчників. Все недостатньо обґрунтовані і перевірені моменти краще відразу не записувати в переваги (можливо навіть віднести до проблемних моментів).

Іншими словами, якщо ви не можете прийти і поїсти в шкільній їдальні, але вас запевняють, що там працюють найкращі кухарі міста – це підозріло. Якщо адміністрація говорить одне, а інші учні та їхні батьки абсолютно інше-це підозріло подвійно.

Простий приклад

Школи «А» іноземна мова вивчається одна година на тиждень, вона не може похвалитися результатами випускників на олімпіадах (і інших заходах). Школа «Б» вивчає іноземну мову три рази на тиждень, має стабільні результати різних класів на олімпіадах. Школа«в » вивчає іноземну мову чотири рази на тиждень, проте результативність на олімпіадах невелика.

Опустивши інші умови, вибір тут лежить між «Б» і «Я» з перевагою в сторону «Б». Однієї години в день явно недостатньо для формування глибоких знань і навичок. Навіть якщо припустити, що школа «А» в попередньому році перемогла на Олімпіаді, це може виявитися приватним успіхом однієї дитини, а не самої школи.

Чому вибір між «Б» і «Я», коли результати вище в школі «Б»? Справа в тому, що успіхи в олімпіадах лише непрямий показник. Він залежить від активності школи в цьому напрямку, на них зазвичай відправляють кращих учнів, коли середній рівень в класі може помітно відрізнятися. На практиці можуть бути ситуації, коли в школу «Б» приходять діти із знаходиться поруч спеціального садка з вивченням іноземної, а тому результати порівняння можуть бути неточні.

Розглядайте всі варіанти

Багато батьків обмежуються школами за місцем проживання (у яких згідно НУШ їх зарахували автоматично), або розглядають «найближчі» варіанти. Бувають випадки, коли гідних шкіл, при таких обмеженнях, просто немає, а вибирати доводиться між «погано» і «дуже погано». Щоб не опинитися у відомій дилемі, краще заздалегідь дізнатися всі доступні дитині і його батькам варіанти.

Враховуйте всі можливості

Ще одним не очевидним варіантом, є дистанційне навчання. Навіть якщо ви живете в невеликому місті, де задовольняють ваші потреби шкіл просто немає, ваша дитина зможе одержати освіту дистанційно. Така практика з’явилася відносно недавно, але вже встигла добре зарекомендувати себе в країнах ЄС, в США і Канаді, де кращі навчальні заклади обов’язково мають свої дистанційні відділення. Такий варіант добре підійде не тільки тим, хто шукає найкращі умови, але і сім’ям, які постійно проживають за кордоном, часто переїжджають та ін

[/fusion_text][fusion_imageframe image_id=”747|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/gotov-li-rebenok-idti-v-shkolu-maincover-1471883971.jpg-700×400-1.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Рекомендації батькам щодо розвитку пізнавальної сфери майбутнього першокласника

Увага

  • Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
  • Долучайте дитину до виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви окреслюєте словесно або за допомогою схеми.
  • Вчіть дитину переказувати розповіді, казки за схематичним планом, складеним вами.
  • Пропонуйте дитині повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незавершені фрази, які потрібно завершити; запитання, на які необхідно відповісти.
  • Вчіть дитину порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї роботи або роботи інших, знаходити і виправляти помилки.
  • Частіше пропонуйте дитині вправи, особливо з низьким показником розвитку уваги : у газеті, старій книзі на одній зі сторінок закреслювати усі літери «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі літери «а», обвести у кружечок усі літери «к», підкреслити всі літери «о».

Пам’ять

  • Поєднуйте словесне пояснення під час ознайомлення дитини з новим матеріалом і повторення вивченого з наочністю або із зображенням тих предметів чи явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
  • Розвивайте у дитини — для поліпшення процесу запам’ятовування — уміння аналізувати, виділяти у предметах зв’язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них спільне й відмінне; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

  • Розширюйте кругозір дитини, її основні уявлення про природні, соціальні явища, спонукайте дитину набувати нові знання і враження, обговорюючи з нею прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.
  • Просіть дитину після читання їй уголос казок, розповідей переказати їх, відповісти на запитання, поставити свої.
  • Розвивайте у дитини вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте формулювати висновки, міркування, робити умовиводи.
  • Додавайте вправи з копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок у заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів. Це дасть можливість розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
  • Включайте в заняття завдання на порівняння кількох предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками,
  • знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

[/fusion_text][fusion_imageframe image_id=”748|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/55252a9046cb7.image_.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Рекомендації для виконання розвивальних завдань

  1. Заохочувати творчу ініціативу дитини: не сварити за помилки і не насміхатися з безглуздих спроб виконати завдання. Адже варто лише один раз насварити дитину за неправильні дії, і вона може більше не захотіти виконувати завдання. Особливо, якщо її дії невдалі, обов’язково потрібно знайти щось таке, за що можна було б її похвалити: сміливість, винахідливість, старанність, акуратність тощо.
  2. Чималу роль для дитини відіграє форма в якій відбувається оцінка результатів її діяльності. В основі будь-якої оцінки має бути загальне позитивне ставлення до дитини. Навіть коли дитина зробила помилку у завданні, бажаною формою оцінки має бути така: «Ти діяв дуже добре, але поки що тобі не все вдалося зробити правильно. Та наступного разу ти можеш виконати завдання ще краще, ніж тепер.» Далі важливо вказати дитині на її помилки та на способи виправлення недоліків.
  3. Необхідно детально аналізувати разом з дитиною всі допущені нею помилки. Бажано, щоб правильну відповідь дитина знаходила хоч і за допомогою дорослого, але самостійно. Не варто поспішати підказувати: спершу потрібно перевірити, чи зрозуміла дитина, що від неї вимагається та хід розв’язання завдання. І якщо, незважаючи на всі спроби, виконати не вдається, можна натякнути, в якому напрямку потрібно рухатись. Правильну відповідь варто говорити, коли всі можливості дитини вичерпано. У повідомленні дитина повинна зрозуміти, чому саме ця, а не інша відповідь, є правильною.
  4. Більшість дітей не завжди можуть пояснити знайдене ними рішення через невпевненість у собі. Тому варто спокійно запитати: «Чому ти так вважаєш?» замість «Неправильно, краще думай!»
  5. Якщо дошкільник почав усе частіше відволікатись, більше помилятись — це означає, що він втомився. Краще переключити увагу на інший цікавий для нього вид діяльності.
  6. Намагайтесь уникати примусу: «Сідай, будемо займатися, ледащо!» або «Але ж ти й неуважний!» і т. д. Такі виховні впливи сприяють лише формуванню в дитини з раннього віку невпевненості в собі та своїх силах. А це призводить лише до нових і нових невдач. Виникає замкнене коло, вийти з якого самостійно дитина вже не зможе.
  7. Не забувайте говорити дитині, що вона розумна та здібна!

[/fusion_text][fusion_imageframe image_id=”749|full” max_width=”” style_type=”” blur=”” stylecolor=”” hover_type=”none” bordersize=”” bordercolor=”” borderradius=”” align=”center” lightbox=”no” gallery_id=”” lightbox_image=”” lightbox_image_id=”” alt=”” link=”” linktarget=”_self” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=”” class=”” id=””]//dnz11.largest.agency/wp-content/uploads/mini_7.jpg[/fusion_imageframe][fusion_text columns=”” column_min_width=”” column_spacing=”” rule_style=”default” rule_size=”” rule_color=”” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” animation_type=”” animation_direction=”left” animation_speed=”0.3″ animation_offset=””]

Пам’ятка для батьків щодо формування у старших дошкільників позитивного ставлення до школи

  • Розпочинайте підготовку до школи з ігор, під час яких діти могли б набути нових знань, умінь і навичок, а також розвивати свої здібності.
  • Мова гри найбільш зрозуміла дітям, тому грайтеся з ними («Чого не стало?», «Що змінилося?», «Слова-міста», «Назви одним словом», «Я знаю п’ять назв квітів, посуду, меблів…» тощо).
  • Дотримуйтеся систематичності занять: 10-15 хвилин щодня можуть дати ліпший результат, аніж година-дві на вихідних.
  • Оцінюйте успіхи дітей, а в разі невдач — підбадьорюйте («Давай спробуємо разом, я впевнена, все вийде», «Ліпше буде зробити так» (показ, пояснення)).
  • Стежте за власним настроєм. Діти емоційно чутливі, тому якщо вам не хочеться гратися в якусь гру або ви погано почуваєтеся, ліпше відкладіть заняття. З поганим настроєм або над силу не грайтеся з дітьми. Ігрове спілкування має бути цікавим та емоційно-позитивним і для них, і для вас.
  • Відвідайте із дітьми школу, де вони навчатимуться, покажіть їм, де роздягальня їдальня, туалет.
  • Розповідайте дітям про розпорядок дня у школі, про те, що роблять під час уроку, коли і як можна звернутися до вчителя. У цьому також може допомогти гра «в школу», завдяки якій діти створюють певний образ як школи, так і поведінки в ній.
  • Поділіться власним досвідом шкільного життя, звісно, якщо він позитивний («Коли я уперше прийшов у школу, я теж не знав, а потім учитель нам показав, розповів..,») розкажіть про смішний випадок на уроці тощо.
  • Читайте дітям твори про школу, школярів, учителів.
  • Формуйте в дітей об’єктивне уявлення про школу і навчання, не ідеалізуючи, але й не залякуючи майбутніх школярів, адже відоме перестає бути незрозумілим, таким, що турбує і лякає.

[/fusion_text][fusion_section_separator divider_type=”clouds” divider_position=”left” divider_candy=”top” icon=”” icon_color=”” bordersize=”” bordercolor=”” backgroundcolor=”#3b539b” hide_on_mobile=”small-visibility,medium-visibility,large-visibility” class=”” id=”” /][/fusion_builder_column][/fusion_builder_row][/fusion_builder_container]